Бібліотека ім. В. Маяковського

«Читайте! І нехай у вашому житті не буде жодного дня коли б ви не прочитали хоча б сторінки з нової книги!» © К. Г. Паустовський

До уваги фанатів читання

В нашій бібліотеці грандіозне поповнення полиць різноманітною літературою всіх жанрів. В рамках «Тижня нової книги» ви зможете ознайомитись з надходженнями в зручний для вас час.


Дещо з новинок:

Volfgang_Shivelbush__Smaki_rayu_Sotsіyalna_іstorіya_pryanoschіv_zbudnikіv_ta_durШивельбуш, В. Смаки раю: соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів / Вольфганг Шивельбуш. – Київ: Критика, 2007. – 255 с.: іл.

Ця книга стосується не просто історії Genussmittel – прянощів, збудників та інших речовин, які люди ковтають або вдихають, щоб отримати приємні відчуття, – а, що важливіше, питання: яким чином ці речовини вплинули на хід історії людства? Як так сталося, що в певні часи нові харчові предмети розкоші з’явилися у Европі? Чи були кава, чай і тютюн лишень випадковими наслідками колоніяльних відкриттів? А може вони задовольняли потребу в нових Genussmittel, раніше відсутніх?

Чому в Середні віки існувала настільки виразна пристрасть до страв, приправлених орієнтальними прянощами? І чому це палке жадання так раптово зникає у XVII сторіччі?

Чому аристократія XVIII сторіччя віддавала перевагу шоколадному напою, тоді як буржуазія прив’язалася до кави? Як так сталося, що у XVIII сторіччі тютюн переважно нюхали, хоч раніше його курили за допомогою люльки, а пізніше – в сигарах та сигаретах?

Чому протягом сторіч деякі речовини – приміром, опій та гашиш – вільно вживалися як щоденні засоби отримання задоволення, а з наближенням XIX сторіччя ії раптово почали таврувати як зілля, що призводить до звикання, і стали забороняти?

Книга на Google Books
Почитати рецензію в Блозі Кішки


6roralqy4y576xnouenuy3ggi42w4b44xlx5qezuizrun2np6dhqДиса, К. Історія з відьмами: суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII-XVIII століття / Катерина Диса. – Київ: Критика, 2008. – 302 с.

Головні герої книжки молодого історика, викладачки Києво-Могилянської академії Катерини Диси – уявлення ранньомодерного українського населення Речі Посполитої про відьомство і чари, звинувачення у відьомстві, а також конфлікти, що призводили до таких звинувачень. На читачів чекає вельми захоплива інтелектуальна, а почасти й «детективна» екскурсія за лаштунки судових процесів, адже самі суди, доводить авторка, – то лише оболонка, а судові документи, заки потрапити до рук історика, проходили кілька своєрідних фільтрів: слова відьми записував (власне, переказував і витлумачував) писар, тому запис не конче був тотожний відповіді на запитане; не завжди зрозуміло, який сенс вкладали в ті чи ті слова підсудні, свідки, судді, врешті, невідомо, яким тоном і з якою інтонацію вони ті слова вимовляли…

То якою була тутешня версія «інквізиції»? Що саме відбувалося на судових процесах і що їм передувало? На підставі яких законів і з дотриманням яких процедур розглядали справи про чари? Яку роль відігравали плітки, упередження, забобони, святенництво, нетерпимість? Яке місце в дізнанні відведено було тортурам і катуванням? Авторка зіставляє правничі приписи з дійсними судовими практиками, аналізує соціяльний і релігійний склад учасників судів, розглядає вироки у справах про чари, з’ясовує, що саме найчастіше викликало підозри та спричинялися до звинувачення у відьомстві. Працюючи з матеріялами судів про чари, найважче знайти золоту середину між довірою до кожного записаного слова і надмірним скепсисом щодо фантастичних історій зачарування. Цілісну картину подій, висновує дослідниця, відтворити годі, а читач мусить пам’ятати – всі ці історії є не продуктами реальности, а витвором людських страхів, переживань, фантазій і підозр. Якщо сучасному читачеві історії про зачарування дітей чи тварин видаються наївними та невірогідними, це не означає, що так само їх мала сприймати людина ранньомодерної доби.

Отже, український читач дістав книжку, яка змушує згадати про славетні французькі та італійські розвідки в галузі мікроісторії, історії повсякдення й уявлень, котрі в другій половині XX століття, допіру виходили з друку, негайно ставали національними та світовими інтелектуальними бестселерами, – про зіперті на засадах «нової історії», започаткованої в творах Марка Бльока та Люсьєна Февра, монографії Філіпа Арьєса, Жана Делюмо, Емануеля Лєруа-Лядюрі, Карло Ґінзбурґа та інших, що в них було викшталтувано нову якість історичного знання та сучасної гуманістики загалом. Утім, на вітчизняному ґрунті таких студій досі бракувало, а нечисленні зразки майже всі були пов’язані з роботою проф. Наталі Яковенко та її учнів. До цього кола належить і Катерина Диса, тому не дивно, що саме вона написала книжку, якій, можливо, судилося стати українським відповідником «Страху на Заході», «Монтаю» чи «Сиру та хробаків».

Анотація з сайту видавництва

Advertisements

About Mayakovsky library

Публічна бібліотека ім. В. Маяковського (ЦБС Дніпровського району міста Києва)

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Information

This entry was posted on Березень 25, 2013 by in Информация, Рекомендации and tagged .

Навігація

Follow us

Перегляд блогу

  • 157,885 переглядів

Архіви